Сучасна мода на ремейки і ремастери породжує як хороші проекти, так і велику купу посередніх проектів. У Infinity Ward вирішили обрати добряче протоптаний шлях, використавши уже відомий нам підзаголовок для чергової частини Call of Duty. Особливо цікаво було подивитися на те, скільки дверей капітан Прайс виб’є цього разу, а також чи справді Modern Warfare залишилася “сучасною війною”.

Прайсе, Прип’ять тобі більше пасувала

Перезапуск Modern Warfare й справді показує безліч неоднозначних моментів. Як розробники й обіцяли, у сюжетці всі персонажі погані. Та десь ближче до кінця все стає на свої місця. Ти починаєш розуміти, що є погані росіяни, бо вони роблять зле, і погані повстанці за підтримки британских/американських спецслужб, які роблять зло заради добра. Якщо керуватися логікою, що всі персонажі мали бути “сірими”, то росіяни в цій історій “чорні” (не расизм), окрім тих, які співпрацюють з Прайсом. Жорстокість Росії в Modern Warfare не має меж. Вони і тоталітарну державу створили, і війну в цій державі 20 років ведуть, і людей травлять газом, і вішають непокірних громадян. Коротше кажучи, на їхньому фоні Прайс, який викидає заміновану людину, щоб урятувати інших заручників — просто котик. І це не жарт, ви подивіться на його вуса.

Проблема сюжетної кампанії полягає навіть не в тому, що там повно кліше про росіян. Сценаристи просто беруть все, що потрапить під руку і кидають це в одну кастрюлю, не прикриваючи діри в історії абсолютно нічим. В першій же ж місії американські спецслужби бомблять славнозвісний Верданськ, а в кінці гри — допомагають росіянам захищати його від терористів, наче нічого й не було. Та особливо потішила прогалина в житті Фари — головнокомандувачки повстанців Урзикстану. Сам генерал Барков, який не соромився влаштувати тотальний геноцид, взяв дівчинку до себе, бо побачив у ній потенційну вбивцю. Але найцікавіший період життя Фари ми так і не побачимо. Втекла вона від Баркова чи ні, вчив він її мистецтву війни чи ні, намагався завербувати чи ні — невідомо. У наступному флешбеку нас просто закидають на 10 років, Фара вже керує тутешніми повстанцями, а Барков, який ув’язнив дівчину і допитує її ледь не щодня, ну ніяк її не впізнає. Тут можна тільки дивуватися, як можна було запороти такий хороший епізод, який би закріпив зв’язок Фари з основним антагоністом.

Варто сказати, що та мішанина, яку нам дають спробувати у кампанії настільки роз’їдає мізки, що після кінцівки хочеться побачити продовження цього всього. Але є речі, які в ній працюють непогано, окрім звичного тиру, звісно. Найбільше виділяються нічні місії зі штурмом будинків терористів, які показували ще до релізу. Вони викликають неабияку напругу, якщо вам не начхати на те, що ви бачите на екрані. Під час таких місій потрібно не просто приймати важкі рішення, а робити це швидко. Наприклад, більшість жінок здаються одразу, але коли відкриваються двері в наступну кімнату, усвідомити чий силует перед тобою можна не одразу. Та й ніхто не застрахує від того, що після смерті свого чоловіка дружина не схопить автомат і не спробує вас застрелити.

Особливо складним для мене був епізод, коли під час лондонської місії я випадково вбив матір на одному з поверхів, а її дитина продовжувала гучно верещати. І я стояв біля коляски і думав: а що повинен зробити в такій ситуації спецпризначенець? Застрелити дитину, щоби не привертати уваги? Тому я просто пішов геть і перебив решту терористів. Виявляється, якщо продовжувати стріляти в дитя і респавнитись від цього, то розробники потролять вас написом “Ти серйозно?”

Окрім подібних місій, Infinity Ward закинула ще декілька знайомих нам механік: стірільба з гелікоптера; місії зі снайперськими гвинтівками, де потрібно розраховувати силу вітру тощо. Дух Modern Warfare все ж присутній у перезапуску, але його явно недостатньо, щоб переплюнути попередні пригоди Прайса.

COD уже не той

Зважаючи на тир, який нам пропонують у кампанії, місії Special Ops виглядають доволі незвично. Режим начебто продовжує загальну історію, але цікавий він не цим. Кооп тут дійсно складний. Щоби пройти місії, потрібна співпраця, розуміння ситуації, вчасні дії та знання побудови локації. Осилити їх з першого разу доволі важко, хоча, здавалося б, це Call of Duty. Постійні навали ворогів можуть просто задавити вас м’ясом, а якщо швидко не знешкодити джаґернаута, тоді він просто почергово напхає кожного гравця свинцем. При цьому вам ще й потрібно виконувати певні завдання.

Такий формат може відлякати типових граців серії, але привабити тих, хто шукає певної тактичності. Наприклад, під час місії Operation Headhunter хтось один може померти, щоб після респауну залетіти на стадіон, а потім решта гравців зробить те ж саме і ви з легкістю будете знешкоджувати ворогів з безпечної відстані. При цьому затриґерити наступний скрипт може будь-хто. Благо, стрибнути вниз і відкрити парашут тут можна у будь-який момент.

У Special Ops не вдасться бігти напролом від укриття до укриття. Доведеться розраховувати ящики з набоями, авіаудари тощо. Інакше вижити в цьому божевіллі ви не зможете. Зізнаюсь, особисто мені чотирьох місій, які зараз доступні в грі, навіть замало. А “класичний” Special Ops — просто зачистка ботів. Тому якщо вам захочеться чогось більш звичного, тоді вам дорога туди.

Старий COD по-новому

Мультиплеєр Call of Duty: Modern Warfare цікавий щонайменше тим, що розробники добряче попрацювали над анімаціями зброї. Якби це дивно не звучало, але COD став іншим. Тобто це, начебто, гра з тієї ж серії, але ти відчуваєш, що дає вона тобі трохи інший досвід… А режим “Наземні війни” лише лінивий не називав бюджетним Battlefield 3, хоча це просто розширені мапи зі захопленням точок і технікою. Як і в Battlefield… Схоже, що після королівської битви в Activision зрозуміли, що масштабніші мапи не лише можна, а треба робити. Хоча на практиці вийшло, що найкраща тактика для “Наземних війн” — снайпити. Але в цьому є плюс, бо раніше на малих мапах ця роль часто випадала.

Часто можна було побачити в руках гравців дробовики. Наприклад, 725-й мав фантастичну дальність стрільби. Втім, за один тиждень його двічі понерфили, тому зараз він уже не ваншотить ворогів з 40 метрів. Ну, а ще є щитоносці. Щоправда, один швидкий маневр, флешка та “Клеймор” можуть допомогти їх побороти.

Тому в мультиплеєрі все ще домінують штурмові гвинтівки, найпопулярнішою з яких (тому що доступна однією з перших) є M4A1, а вже потім хто захоче може пересісти на M13, Scar абощо. Бували навіть випадки, коли гравці, використовуючи систему з додатковими перками, намагалися повернути 2009-й рік. Тобто брали пришвидшення бігу за декілька вбивств й гасали по карті з ножем. Дієвість такого методу набивання кілстріків не дуже виправдана. Режим 2х2 доволі непогано вписався в загальну картину. Він активний, чудово підходить для розігріву і вивчення нової зброї.

Варто відзначити якісну роботу зі звуком. Ходьбу чути чітко, що може дати перевагу над гравцями з поганими гарнітурами. За це окрема вподобайка.

Щодо мультиплеєрних мап, то вони здебільшого хороші. Але є деякі екземпляри, на кшталт Aniyah Palace з її максимально нелогічною дорогою збоку. Ти біжиш по ній і кінця краю їй немає, а для COD це не дуже хороша ознака. Ще є Euphrates Bridge, яка, таке враженняя, створювалася для снайперів. Проблема в тім, що посередині розташований міст. В режимі захоплення точок ви повинні вибиратися на нього, але водночас стаєте легкою ціллю для ворога. Зазвичай, команда, яка захоплює міст першою, просто втримує його до самісінького кінця. У решті випадків все наче терпимо або дуже добре.

Проблеми зі спавнами якщо і бувають, то дуже рідко (опираюсь на власний досвід). Більше дратував Battle.net, сервери якого іноді “лягали відпочити”. І повторювалось це частенько, навіть на стрімі ця проблема мене спіткала.

Отож, нова Call of Duty: Modern Warfare породжує незвичне питання. Відсутність сюжетної кампанії в Black Ops 4 було правильним рішенням? Бо оцінка цієї частини найбільше постраждала саме від пригод капітана Прайса. Так, цей хлопака все ще майстерно відчиняє двері й непогано відстрілює терористів. Навіть та каша, в якій він бере участь, викликає бажання побачити продовження альтернативної спецгрупи 141. Оновлені анімації та баланс у мультиплеєрі подарують вам трохи незвичайний, проте гідний досвід. Хоча до гравців з дробовиками та кемперів ви повинні себе попередньо підготувати. Кооперативні місії дадуть вам змогу відчути себе, в певному розумінні, безпорадним до того часу, поки ви не вивчите найкращі способи боротьби з ботами. Цілковитого задоволення від Call of Duty: Modern Warfare вам ніхто не обіцяє, але цього достатньо, щоби дати їй шанс.